Щедрик щедрик щедрівочка: звідки прийшла пісня, яку співають на Старий Новий рік
«Щедрик щедрик щедрівочка» — рядок, який у перші дні січня чують у школах, на концертах і в українських родинах. За ним стоїть конкретна щедрівка, записана на Київщині на початку XX століття, та обряд щедрування, який ще пам’ятають у селах. Пісня не вигадана для сцени: її записав композитор Микола Леонтович, поклав на ноти в 1901–1902 роках, а далі вона зробила кар’єру, якої мало хто з українських творів може позаздрити.
Для багатьох українців фраза «щедрик щедрик щедрівочка» — спогад про ранок 13 або 14 січня, коли під вікнами стояли старші хлопці, товкли в бляшані банки, а господарі виносили пиріжки та горіхи. Саме в цей час на порозі з’являються переодягнені щедрувальники з мішком для гостинців, а в хаті пахне куттею і свіжою випічкою. Старий Новий рік тут не просто календарна примха: це завершення двотижневого циклу зимових обрядів, у який щедрівки вписуються так само органічно, як колядки 6–7 січня.
Текст пісні «Щедрик» і що означає кожне слово
Повний текст щедрівки невеликий, але кожен рядок у нього має свою обрядову логіку. Найвідоміший варіант, який співають у школах і на святах, виглядає так:
- Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка.
- Стала собі щебетати, господаря викликати:
- «Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару —
- Там овечки покотились, а ягнички народились.
- В тебе товар весь хороший, будеш мати в ньому гроші.
- А в тебе жінка чорноброва — будеш мати вівці череду.
- Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка».
«Щедрик» тут — звертання. Зменшувальні суфікси -ик і -івочка знижують тон, перетворюють побажання на своєрідний комплімент господарю. Слово «щедро» в українській мові споріднене з дієсловом «щедро давати», тому вся пісня — обіцянка щедрого врожаю і приплоду, якщо родина правильно приймає щедрувальників. У жодному з варіантів тексту немає прямої згадки про гроші чи срібло: це побажання, а не вимога подарунка, хоча на практиці господарі завжди чимось обдаровували співаків.
Саме слово «ластівочка» зараз сприймається як синонім ластівки, хоча в подільських говірках початку XX століття це була цілком нормативна форма. Леонтович записав саме «ластівочка», і така вимова збереглася у виконанні дитячих хорів і досі. У методичних матеріалах для вчителів музики навіть є окрема примітка: в оригіналі «ластівочка», і змінювати її на літературну «ластівка» під час виконання не варто.
Хто такі щедрувальники і як щедрували на Поділлі
Щедрування — різдвяно-новорічний обряд, під час якого група підлітків або молоді обходила хати від світанку до обіду 13–14 січня за старим стилем. На Поділлі — у сучасних Вінницькій, Хмельницькій, частково Чернівецькій і Тернопількій областях — щедрування мало чіткий сценарій, описаний етнографами ще з кінця XIX століття.
| Етап обряду | Що відбувається | Хто бере участь |
|---|---|---|
| Збір біля церкви | Зранку 13 січня сходяться хлопці 12–17 років, домовляються, до кого йдуть, хто «заводить» пісню | Переважно парубки, іноді з кількома дівчатами |
| Вхід до хати | Стукають у двері, просять дозволу, стають під образами | Старший групи, бо він «відповідає за слово» |
| Виконання щедрівки | Співають «Щедрик» та інші щедрівки, іноді танцюють | Уся група, по черзі |
| Побажання господарям | Дякують, бажають здоров’я, приплоду, врожаю | Найстарший у групі |
| Отримання гостинців | Господарі виносять пиріжки, горіхи, копійки, іноді ковбасу | Господиня, господар |
| Перехід далі | Йдуть до наступної хати, за день встигають обійти 15–30 дворів | Уся група |
Найважливіший момент — дозвіл господаря. Без нього щедрувати не заходили, бо це вважалося поганою прикметою: ніби можна «вищедрувати» достаток із хати. Досвідчені господині встигали ще й ворожити: на кого з щедрувальників випаде сніп жита з печі — той і першим одружиться в селі. Рядок «щедрик щедрик щедрівочка прилетіла ластівочка» був своєрідним паролем: якщо господар відповідав «Щедрий вечір», значить, обряд дозволено.
Леонтович, Кирило Стеценко і хор Київського університету
«Щедрик» у тому вигляді, у якому ми його знаємо, — плід не лише Леонтовича, а й цілої київської хорової школи початку XX століття. Записав мелодію Микола Леонтович у 1901–1902 роках під час експедиції, де збирав фольклор для своїх обробок. У 1906 році він виконав свій варіант у Києві, а в 1919-му написав остаточну редакцію, яка зазвичай і виконується.
У січні 1916 року, в розпал Першої світової, в Київському університеті Святого Володимира відбувся концерт на честь Шевченківських днів. Хор під керівництвом Кирила Стеценка, до якого входив і студент Олександр Кошиць, виконав «Щедрика» Леонтовича. Саме цей концерт вважають першим публічним виконанням твору у великій академічній залі. Через п’ять років, у 1921-му, Олександр Кошиць, який на той час очолив Українську республіканську капелу, повіз «Щедрика» в Європу і в Америку. Там пісня з’явилася під англомовною назвою «Carol of the Bells» і стала одним із найвпізнаваніших творів українського походження у світі.
Якщо дивитися на цифри, то ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України 5 січня 2016 року до 100-річчя першого виконання твору хором Київського університету, наочно показує ставлення держави до цієї події. На реверсі тієї монети якраз і викарбувано напис «ЩЕДРИК», «ЩЕДРИК», «ЩЕДРІВОЧКА». Детальніше про саму монету можна прочитати в статті про ювілейну монету «Щедрик» у відповідному розділі.
Чим щедрівка відрізняється від колядки
У побуті колядки і щедрівки часто плутають, бо обидва жанри зимові, з побажаннями, зі співами під вікнами. Але між ними є принципова різниця, яку варто розуміти, щоб не порушити обрядову логіку.
| Ознака | Колядка | Щедрівка |
|---|---|---|
| Коли виконують | Увечері та вночі з 6 на 7 січня (Різдво за старим стилем) і в ніч на 25 грудня за новим | Зранку 13–14 січня за старим стилем, на Старий Новий рік |
| Хто виконує | Колядники — переважно хлопці, часто з «звіздою» | Щедрувальники — підлітки обох статей, часто з посіванням |
| Головна тема | Народження Христа, Божа ласка, велич свята | Щедрий врожай, приплід у худоби, достаток у хаті |
| Характерні образи | Вифлеємська зірка, ясла, пастухи, воля | Ластівка, кошара, вівці, господар, ластівочка |
| Типова прикінцева фраза | «Славімо! Слава!» | «Щедрик, щедрик, щедрівочка» |
На практиці в багатьох селах колядки і щедрівки злилися в один зимовий цикл. На Вінниччині, наприклад, є родини, де одні й ті самі хлопці спочатку носять «звізду» в ніч на Різдво, а через тиждень ідуть щедрувати з мішком під образами. Але текст і настрій у щедрівки завжди світськіший: це побажання господарю, а не церковний сюжет. «Щедрик» цілком закономірно став однією з найпопулярніших щедрівок, бо в ній немає релігійної лексики — тільки добра прикмета з ластівкою.
Як виконують «Щедрика» сьогодні: від дитсадка до Карнегі-Гол
Найпростіший спосіб почути «Щедрика» у січні — прийти у звичайний дитячий садок або школу. Малюки співають перші два рядки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка») як окрему пісеньку, навіть не знаючи повного тексту. Учителі музики часто подають її як вправу на відчуття розміру 2/4 і швидкого темпу, бо мелодія Леонтовича побудована на рівномірних четвертних нотах, які легко відстукувати.
Другий рівень — хоровий. Тут «Щедрик» виконують у чотириголосному викладі: сопрано веде мелодію, альти, тенори й баси дублюють її на різних інтервалах. Саме такий виклад створює той «дзвін», через який пісня і отримала свою англійську назву Carol of the Bells. Мінімальний склад хору — 12–16 осіб, оптимальний — 30–40. У школах найчастіше співають саме з хором, і в цьому випадку важливо звертати увагу на дикцію: слово «щедрівочка» в альтів часто «пливе», і тоді рядок стає нерозбірливим.
Третій рівень — професійні та аматорські колективи, які записують «Щедрика» в обробках. Тут є ціла традиція: від джазових версій до мінімалістичних а капела. Складність у тому, що мелодія занадто відома: будь-яка зайва нота одразу ріже слух. Тому серйозні обробки зазвичай змінюють не саму тему, а гармонію та ритм — наприклад, перекладають у розмір 3/4 або додають синкопу. Для домашнього виконання це зайве: краще заспівати оригінальний чотириголосний виклад.
Окрема історія — американська. Після гастролей капели Кошиця у 1922 році композитор Пітер Вільговський написав англійські слова, і пісня пішла в радіоефіри. У США «Щедрика» виконують переважно в різдвяний сезон, із листопада по 1 січня. В Україні логіка інша: «Щедрик» — пісня Старого Нового року, тобто середини січня, а не грудневих свят. Якщо ви плануєте концерт або класний захід, орієнтуйтеся саме на період 13–14 січня за старим стилем.
Повний план щедрування у школі або в громаді: 7 днів до Старого Нового року
Якщо ви хочете влаштувати щедрування як повноцінний обряд, а не «для галочки», є сенс підготуватися заздалегідь. Нижче — покроковий план на тиждень, який підходить для школи, гуртка, ОСББ або невеликої громади. Усе з орієнтовними витратами й таймінгом, щоб можна було реально це реалізувати.
День 1. Вівторок, за 7 днів: розподіл ролей
Зберіться зі старшокласниками, студентами або сусідами, домовтеся про склад групи. Оптимально 6–10 осіб: 4 співаки, 1 «заводящий», 1 збирач гостинців, 1 людина з «звіздою» або дзвоном, решта — підспівуючі. Розподіліть, хто співає яку партію: сопрано, альт, тенор, бас. Запишіть на аркуші контакти всіх учасників і домовтеся про резервний день, якщо 13 січня піде сніг і доведеться переносити. Бюджет дня — 0 грн, лише ваш час. На що звернути увагу: щоб у групі був хоча б один дорослий наставник, інакше поліція може зупинити підлітків і зажадати дозвіл батьків.
День 2. Середа: вивчаємо текст і мелодію
Зайдіть у клас, зал або просто велику кімнату. Роздрукуйте слова щедрівки на кожного, поставте запис «Щедрика» (наприклад, виконання капели «Думка»). Прослухайте 3–4 рази, потім спробуйте по рядках. Найчастіша помилка — співати «ластівка» замість «ластівочка». Виправляйте одразу, бо перевчити дорослих потім важко. Бюджет — 0 грн, потрібен лише інтернет і принтер. Тривалість репетиції — 45–60 хвилин, не більше, інакше втомляться голоси до свята.
День 3. Четвер: готуємо костюми та реквізит
Традиційно щедрувальники переодягаються у простий одяг, вивертають кожухи, беруть мішки, різки або маленькі дзвіночки. Зробіть «звізду» з картону й фольги, виріжте зірку з 8 променів і обклейте блисківками. Бюджет — 150–300 грн на матеріали: картон, клей, фольга, стрічка, мішок із тканини. Якщо шиєте справжні костюми — закладайте 400–600 грн на людину. Час — 2–3 години на всю групу.
День 4. П’ятниця: маршрут і домовленість із родинами
Складіть список із 8–15 дворів, до яких реально дійдете за день. Попередьте господарів: або через чат ОСББ, або через класного керівника. Це важливо, бо раптовий гуркіт під дверима лякає людей, особливо старших. Запишіть адреси в телефон, позначте на карті, прокладіть піший маршрут так, щоб не ходити по колу. Бюджет — 0 грн, лише ваш час і увага. Найкраще, якщо в кожному дворі хтось із родини вийде на поріг і запросить усередину — це класичний сценарій щедрування.
День 5. Субота: генеральна репетиція
Зберіться у дворі школи або в під’їзді, пройдіть маршрут «двері — поріг — образи — спів — побажання — дяка». Відрепетируйте привітання: «Щедрий вечір, добрі люди! Дозвольте вам защедрувати!». Потім — повний текст щедрівки, потім — завершальне побажання здоров’я і приплоду. Відрепетируйте, як дякуватимете, як прийматимете пиріжки, як прощатиметеся. Бюджет — 0 грн. Тривалість — близько години, щоб усе стало звичкою.
День 6. Неділя: перевірка техніки і голосів
Перевірте стан «звізди», мотузки, дзвоників, мішка. Послухайте голоси: чи немає осиплості, чи всі знають слова. Покайсякайте теплим чаєм із медом, не пийте холодного. Лягайте спати не пізніше 23:00, бо 13 січня доведеться встати о 7:00–8:00 ранку. Бюджет — 50–80 грн на мед, лимон, чай. Обрядова пісня, виконана хрипким голосом, справляє гірше враження, ніж навіть фальшиво заспівана, але чисто і бадьоро.
День 7. Понеділок, 13 січня: саме щедрування
Збір о 8:00, спільний маршрут із 9:00 до 13:00. На кожному дворі — 5–7 хвилин: привітання, щедрівка, побажання, подяка, вихід. Між дворами — 10–15 хвилин ходьби. Близько 13:00 — спільний обід і підбиття підсумків: хто скільки гостинців зібрав, кому що найбільше запам’яталося. Розподіліть пиріжки порівну, сухі — на наступний день, гроші — у спільну скарбничку на наступний рік. Тривалість маршруту — 4–5 годин активної ходьби, тому взувайте зручне взуття і беріть теплі рукавиці.
Загальний бюджет на 8 осіб на тиждень: 250–500 грн на реквізит, 50–80 грн на чай і мед, плюс ваш час. Це мінімальні витрати для повноцінного щедрування, яке і дітям запам’ятається, і господарів потішить.
Регіональні особливості: як щедрують у різних областях України
Залежно від регіону щедрування має свої деталі. На Волині, наприклад, крім «Щедрика», обов’язково співають «Засівальну» — коротку пісеньку-примовку, яку промовляють у хаті, посипаючи зерном. Текст приблизно такий: «Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!». Без посівання там щедрування вважається неповним.
На Полтавщині, крім щедрівок, активно виконують «Маланку» — перевдягання, де старші хлопці грають «Маланку», «Василя», «Цигана» та інших персонажів. Це вже ближче до вертепу, хоча за термінами збігається зі щедруванням. Якщо ви збираєте групу в цьому регіоні, варто одразу вирішити: ви робите класичне щедрування з «Щедриком» чи ставите повноцінну «Маланку» з виставою. Це різні рівні складності.
На Буковині та в Прикарпатті збереглися щедрівки з елементами побажань конкретним членам родини: окремо господарю, окремо господині, окремо парубкам і дівчатам. «Щедрик» тут теж знають, але поряд із ним часто співають «А в нашого пана», «Ой, на річці, на Йордані» та інші. Для шкільного заходу в Чернівцях або Івано-Франківську логічно вивчити 2–3 щедрівки, щоб показати місцевий колорит.
У Галичині, зокрема у Львові, щедрування довгі роки було під забороною через радянську політику, тому традиція відроджується з 1990-х. Тут «Щедрика» часто співають не в хатах, а в храмах, на парафіяльних святах, у школах при церкві. Якщо ви плануєте щедрування у Львові, домовляйтеся з отцем парафії — це додасть обряду автентичності.
На Слобожанщині — Харківщина, Сумщина — щедрування має риси, спільні з Полтавщиною, але з більшою кількістю жартівливих рядків. Тут «Щедрик» теж виконують, але часто в гумористичній обробці: «А в нашого господаря золотая литанія…». Для дитячого колективу це, мабуть, найпростіший варіант, бо діти швидко запам’ятовують жартівливий текст.
Цікаві факти, які варто знати про «Щедрика»
За понад 120 років, які минули від першого запису, «Щедрик» обріс деталями, про які не всі знають. Нижче — факти, які зазвичай згадують у просвітницьких матеріалах, на концертах і в етнографічних виданнях.
- Леонтович записав мелодію в селі, яке дослідники довгий час помилково локалізували на Поділлі, хоча сучасні розвідки архівних матеріалів уточнили локацію.
- В Англії у 1940-х роках пісня мала робочу назву «Ukrainian Bell Carol», а сучасна назва «Carol of the Bells» остаточно закріпилася лише в 1990-х.
- У 2016 році Національний банк України випустив монету «Щедрик» номіналом 5 гривень, на реверсі якої викарбувано саме слова «ЩЕДРИК», «ЩЕДРИК», «ЩЕДРІВОЧКА» — офіційна «візитівка» твору.
- У Японії «Carol of the Bells» входить до стандартного репертуару шкільних хорів і виконується на різдвяних концертах уже понад 40 років.
- Оригінальна партитура Леонтовича зберігається в архіві Національної бібліотеки України імені Вернадського, її можна побачити на виставкових експозиціях у Києві.
Окремо варто сказати про авторські відрахування. У 2020-х роках сім’я Леонтовича і Українська музична спільнота відновили частину майнових прав на пісню за кордоном, і тепер використання «Щедрика» у комерційних проєктах (фільми, реклама, відеоігри) потребує ліцензії. Якщо ви плануєте використовувати запис у комерційних цілях, перевіряйте умови заздалегідь.
Як підготувати дитину до виконання «Щедрика»
Якщо ви батько, вчитель або керівник гуртка, ось простий алгоритм, як за два тижні навчити дитину 6–9 років співати «Щедрика» самостійно, без нот, але з правильним текстом.
Перший крок — прослуховування. Дайте дитині послухати запис 2–3 рази на день, по 3–4 хвилини, протягом трьох днів. Не треба пояснювати історію — просто нехай звикає до мелодії. Другий крок — слова. Роздрукуйте тільки перший куплет, поясніть, що «ластівочка» — подільський варіант слова «ластівка». Нехай дитина прочитає вголос 5–6 разів. Третій крок — спів із записом. Увімкніть запис, нехай дитина співає разом, повільно, слідкуючи за текстом. Четвертий крок — самостійний спів. На п’ятий день дитина зазвичай уже може проспівати перший куплет без підказки. Якщо ні — поверніться до кроку 2 ще на день.
Головна помилка батьків — одразу навантажувати повним текстом, включно з другою частиною («там овечки покотились»). У цьому віці достатньо вивчити перший куплет, бо далі дитина все одно запам’ятає з репетицій у школі. Не перетворюйте навчання на страждання: якщо дитина вередує, відкладіть на день, натомість увімкніть «Щедрика» в машині чи на кухні — спрацює метод фонової музики.
Де шукати ноти і записи для домашнього виконання
Найпростіший і найнадійніший спосіб — офіційний сайт Національної бібліотеки України імені Вернадського. У розділі «Музичний фонд» є PDF-партитура Леонтовича у виконанні, яке зазвичай друкують у хорових збірках. Для шкільного хору достатньо двозбіркового викладу: сопрано й альт, тенор і бас, усе інше — за бажанням. Для аматорського ансамблю можна скористатися збіркою «Українські народні пісні в обробці М. Леонтовича», яка перевидається з 1990-х і продається у великих книгарнях.
Якщо вам потрібен лише аудіозапис для побутового виконання, шукайте виконання капели «Думка» або Національної заслуженої академічної капели «Олександра Кошиця». Це впізнаваний, канонічний варіант, до якого звикли вчителі музики. Для дитячого садка краще брати повільніший запис, де чутно кожне слово: наприклад, версію з дитячого телевізійного проєкту «Зірковий час» або з альбомів «Пісні нашого дитинства».
Звертайте увагу на теги: на YouTube багато обробок, де мелодія вже не впізнається. Для навчання беріть тільки класичний виклад, інакше дитина вивчить переробку і потім не зможе впізнати оригінал на шкільному концерті.
Поширені запитання
Що означає «щедрик щедрик щедрівочка»?
Це початок української щедрівки, у якій рядок «щедрик, щедрик, щедрівочка» — звертання до господаря з побажанням щедрого врожаю і приплоду. Слово «щедрик» походить від «щедро давати», а «щедрівочка» — його зменшувально-пестлива форма. Рядок сприймається як комплімент господарю і побажання достатку в оселі.
Коли саме співають «Щедрика»?
Найчастіше — 13–14 січня за старим стилем, тобто на Старий Новий рік. У школах і дитсадках пісню виконують на святах між 10 і 20 січня. У церквах «Щедрика» іноді співають урочисто і в день Святого Василя, 14 січня. У православній традиції цей день також збігається з обрядом посівання, коли хлопці заходять у хати із зерном.
Хто автор «Щедрика»?
Мелодію записав і опрацював український композитор Микола Леонтович у 1901–1902 роках під час фольклорної експедиції. Остаточну хорову редакцію він створив у 1919 році. Першим великим виконавцем став хор Київського університету під керівництвом Кирила Стеценка в січні 1916 року. За кордоном «Щедрика» популяризував Олександр Кошиць у 1920-х роках.
Чим щедрівка відрізняється від колядки?
Колядки виконують у різдвяну ніч — з 6 на 7 січня за старим стилем, їхня тема — народження Христа. Щедрівки співають на Старий Новий рік, 13–14 січня, і тема в них світська: достаток, приплід, врожай. У щедрівках часто згадують ластівку, кошару, господаря, а колядки оспівують зірку, пастухів і Божу ласку.
Чи можна співати «Щедрика» в дитсадку і в школі?
Так, і це одна з найпопулярніших дитячих пісень у січні. Для малюків 4–6 років достатньо вивчити перший куплет, для школярів 7–10 років — два куплети і приспів. Текст нескладний, мелодія добре запам’ятовується, ритм рівномірний. Бажано пояснити дітям, що «ластівочка» — подільський варіант слова «ластівка», і зберігати саме таку вимову.
Скільки коштує ювілейна монета «Щедрик»?
Національний банк України випустив монету номіналом 5 гривень у січні 2016 року. На момент введення в обіг її реалізовували за 38 гривень. Фактична ринкова вартість залежить від стану монети: у гарному стані вона коштує в декілька разів більше номіналу, ціни коливаються залежно від попиту серед колекціонерів. Точну вартість краще уточнювати на нумізматичних форумах.
Які страви готують на Старий Новий рік разом із щедруванням?
Головні страви — кутя, узвар, пироги з капустою, картоплею, м’ясом, солодкі пиріжки з маком. На Поділлі до щедрувальників виносять пиріжки й горіхи, на Полтавщині — ковбасу й сало. У Галичині на стіл ставлять також голубці й вареники з картоплею. Господині зазвичай намагаються приготувати хоча б одну нову страву, яку родина не їла на Різдво, щоб Новий рік приніс різноманітність.
Чи можна щедрувати в місті, у багатоповерхівці?
Так, якщо ви домовитеся з сусідами через чат ОСББ або будинкового. Зазвичай у місті щедрують у межах одного під’їзду або кількох поверхів, не більше. У дворах багатоповерхівок обов’язково беріть із собою дорослого, щоб уникнути непорозумінь із поліцією. Після щедрування гостинці можна розділити на всю групу, частину залишити сусідам-патронам.
Який маршрут щедрування оптимальний у селі?
На практиці реально обійти 12–20 дворів за 4–5 годин. Маршрут краще будувати не по колу, а зигзагом: від центра до околиці і назад, щоб не повертатися назад. У кожному дворі слід затримуватися не довше 7 хвилин, інакше не встигнете обійти всіх. Домовляйтеся заздалегідь, щоб господарі чекали і впустили всередину.
Чи є правила безпеки для дитячого щедрування?
Обов’язково: дорослий супроводжує групу, у кишені у кожного — телефон із зарядженим номером батьків, взуття зручне, неслизьке, одяг теплий, без довгих шарфів, які можуть зачепитися. У групі повинен бути мінімум один хтось, хто вміє надати першу допомогу. Не заходьте в двори, де є агресивні собаки, навіть якщо господар кличе. Не приймайте від незнайомців гроші чи солодощі — тільки випічку, яку видно, що щойно з печі.
Залишити відповідь