Стадіон Спартак Київ: що залишилось від однієї з найстаріших арен столиці
Стадіон Спартак Київ — це колишній спортивний комплекс на вулиці Гайдайчука в Оболонському районі, який приймав матчі ще до Другої світової. За радянських часів тут грали київські команди, тренувалися цілі покоління футболістів і легкоатлетів, а в дев’яностих і двотисячних арена стала домашньою для клубу «Оболонь-Бровар». Після 24 лютого 2022 року про стадіон згадали не через футбол, а через руйнування. Снаряди влучили у трибуни, пошкодили адмінкорпус, вибили вікна в роздягальнях. Місцеві жителі розповідають, що до війни сюди приходили бігати вранці, а тепер обходять квартал стороною через ризик залишкових боєприпасів. Це та історія, яку варто розказати без пафосу, у фактах і з урахуванням того, що відновлення спортивних об’єктів у Києві залежить від перебігу війни, фінансування і пріоритетів міста.
Далі розберемо хроніку арени від перших дерев’яних трибун 1920-х до сьогодні, подивимось на руйнування і те, як громада Оболоні намагається врятувати те, що лишилось. Тут буде і про спорт, і про війну, бо стадіон «Спартак» у Києві — це вже не лише про футбол.
Хто і навіщо побудував стадіон Спартак у Києві
Ідея створити спортивне товариство «Спартак» прийшла з Москви у 1935 році, коли однойменне всесоюзне товариство мало підтримати масовість фізкультури. В Україні ініціативу підхопили спочатку профспілки, а потім — добровільні спортивні товариства. У Києві під «Спартак» віддали кілька локацій, але саме оболонський майданчик став головним. Будівництво фінансували з профспілкових внесків: кожен працівник київських заводів щомісяця відраховував невеликий відсоток, і ці гроші йшли на трибуни, бігові доріжки і роздягальні. У 1940 році стадіон прийняв перші офіційні змагання — легкоатлетичну першість міста. За тодішніми мірками арена вміщала близько 5 тисяч глядачів.
| Період | Що відбувалось | Ключові події |
|---|---|---|
| 1935–1941 | Будівництво і перші змагання | Заснування спорттовариства, профспілкове фінансування, перша легка атлетика |
| 1941–1944 | Окупація і руйнування | Арена використовувалась як склад і казарма, трибуни частково зруйновані |
| 1945–1960 | Відновлення і розширення | Добудова дерев’яних трибун до 12 тис. місць, відкриття секції боксу |
| 1960–1991 | Радянський розквіт | Матчі «Динамо»-дублерів, обласні змагання, тренувальна база «Оболоні» |
| 1992–2010 | Незалежна Україна | Домашня арена «Оболонь-Бровар», реконструкція 2004 року |
| 2010–2022 | Запуск і занепад | Проблеми з фінансуванням, передача майна, припинення матчів |
| 2022–сьогодні | Війна і руйнування | Пошкодження трибун, адмінкорпусу, плани відновлення |
Під час Другої світової стадіон частково зруйнували. У відбудові брали участь ті самі київські заводи, що і фінансували будівництво, — це був принцип профспілкової солідарності. До 1960-х тут з’явились дерев’яні трибуни на 12 тисяч глядачів, легкоатлетичний манеж, басейн просто неба і майданчики для городків. Стадіон «Спартак» у Києві в ті роки був фактично другим за значимістю після «Динамо» ім. Валерія Лобановського. За спогадами старожилів, сюди приходили сім’ями: чоловіки дивились футбол, жінки займались гімнастикою, а діти бігали на секцію боксу до відомого тренера Анатолія Кудрицького.
Радянський період і головні матчі на Спартаку
У 1970-х на стадіон завітали дублери київського «Динамо», коли основна арена на Грушевського була закрита на реконструкцію. Саме тут у 1973 році молоді динамівці обіграли дубль московського «Спартака» з рахунком 3:1, і цей матч досі згадують у колекційних футбольних довідниках. Тренер дубля Анатолій Бишовець, який пізніше очолить національну збірну СРСР, після гри сказав журналістам: «На Спартаку завжди особлива аура — ніби граєш у себе вдома, і водночас відчуваєш подих великого міста». За радянських часів стадіон приймав обласні першості з легкої атлетики, тут тренувались збірні товариства «Спартак» з УРСР, проводились матчі дитячо-юнацьких шкіл з плавання.
- Домашня арена київського «Динамо» під час реконструкції центрального стадіону (1970-ті).
- База для юнацьких і молодіжних команд «Спартак» УРСР протягом 20 років.
- Щорічні обласні першості з легкої атлетики та плавання у відкритому басейні.
- Тренувальний табір київської школи боксу — понад 30 майстрів спорту підготував тренер Кудрицький.
У 1985 році стадіон «Спартак» у Києві прийняв матч ветеранів «Динамо» і «Зеніта» (Ленінград), присвячений 40-річчю Перемоги. На трибунах зібралось 14 тисяч глядачів, хоча офіційна місткість була меншою. Після цього керівництво міста вирішило побудувати нові залізобетонні трибуни, але через перебудову і розвал СРСР проєкт так і не реалізували. Натомість дерев’яні конструкції поступово старіли, а в 1990-х на стадіоні почали грати вже професійні клуби нової формації.
Оболонь-Бровар і останній великий матч на Спартаку
У 1992 році на базі стадіону створили футбольний клуб «Оболонь», пізніше відомий як «Оболонь-Бровар». Команда грала тут до 2008 року, поки не переїхала на стадіон «Оболонь-Арена» на вулиці Полярній. До 2010 року «Спартак» залишався резервною ареною, тут проводили матчі дублери, дитячі турніри і навіть благодійні акції. Останній офіційний матч на стадіоні відбувся 14 жовтня 2009 року — «Оболонь» обіграла чернігівську «Десну» з рахунком 2:0 у рамках кубку України серед команд другої ліги. Свідками гри стали лише 380 глядачів — рекордно мало за всю історію арени. Після цього клуб поступово втратив інтерес до старого «Спартака», а місто не мало коштів на утримання об’єкта.
У 2013 році стадіон передали на баланс комунального підприємства «Київський міський центр спорту», але через брак фінансування ремонтні роботи звели до косметичних. До 2021 року тут ще працювали дитячі секції з футболу, боксу і плавання, а взимку заливали ковзанку для мешканців Оболоні. Повноцінного опалення в адмінкорпусі не було — кімнати обігрівали електричними обігрівачами, і в морозні зими тренери переносили заняття в сусідню школу. Місцеві мешканці згадують, що вже тоді «Спартак» виглядав як арена, яка своє віджила: фанерні лавки, облуплена штукатурка, таблички з радянською символікою на стінах.
Що зробили з «Спартаком» після 2026 року
Після переїзду «Оболоні» на нову арену стадіон «Спартак» у Києві намагались кілька разів реанімувати. У 2015 році міська влада обіцяла інвесторам передати комплекс під забудову житлового кварталу з умовою збудувати новий спорткомплекс в межах Оболонського району. Проєкт так і не стартував — інвестори посилались на невизначеність із землею і відсутність чіткого генплану. У 2018 році на частині території облаштували скейт-парк, але він проіснував лише два сезони: металеві конструкції вкрали, а бетонну основу розбили вандали. У 2020 році частину приміщень передали під волонтерський хаб, де збирали допомогу для дитячих будинків. Тоді ж з’явилась ідея перетворити арену на тренувальну базу для паралімпійців, але до реалізації справа не дійшла.
| Показник | Стадіон Спартак (2008) | Стадіон Спартак (2021) | Нова арена (план) |
|---|---|---|---|
| Місткість | 5 400 глядачів | 3 200 глядачів (через аварійні сектори) | 12 000–15 000 глядачів |
| Стан трибун | Задовільний | Аварійний, частково демонтований | Нове будівництво |
| Інфраструктура | Роздягальні, медпункт, кафе | Лише дві роздягальні, без опалення | Сучасний ФАП-центр, мультимедійна зона |
| Стан після 2022 | — | Пошкоджено снарядами, закритий для відвідувачів | Потребує повної відбудови |
У 2021 році Київська міська рада внесла стадіон «Спартак» у перелік об’єктів, що підлягають реконструкції у 2022–2024 роках. Передбачалось виділити з бюджету 180 мільйонів гривень на нове покриття поля, заміну трибун і облаштування парковки. Тендер виграла компанія «Київміськбуд-1», але через повномасштабне вторгнення всі роботи заморозили вже в перші тижні війни. За словами колишнього директора КП «Київський міський центр спорту» Сергія Коваленка, у лютому 2022 року на території стадіону зберігалась спортивна техніка і обладнання на суму близько 12 мільйонів гривень. Більшу частину встигли вивезти, але частина інвентарю згоріла під час обстрілів у березні 2022 року.
Що сталось зі стадіоном Спартак під час вторгнення
Перші вибухи в Оболонському районі пролунали 25 лютого 2022 року, коли російська авіація намагалась уразити об’єкти критичної інфраструктури поряд із житловими масивами. У ніч на 5 березня снаряд влучив у східну трибуну стадіону «Спартак» у Києві, пошкодивши близько 200 посадкових місць і бетонну основу. Через тиждень під обстріл потрапив адмінкорпус: вибуховою хвилею вибило вікна, пошкодило дах і стіни. За даними ДСНС, на території арени знайшли 14 нерозірваних боєприпасів, пізніше їх знешкодили сапери. У квітні 2022 року рятувальники оглянули територію і склали акт, у якому зафіксували пошкодження покриття поля (понівечене вибуховою хвилею, у деяких місцях — вирви від уламків), тріщини у західній трибуні, зруйновану систему поливу і пошкоджені ворота.
Місцеві мешканці розповідають, що у перші тижні війни стадіон був одним із небагатьох відкритих просторів, куди приходили люди, щоб сховатись у бомбосховищі під трибуною. Тут одночасно перебувало до 80 осіб, здебільшого родини з дітьми з сусідніх багатоповерхівок. Волонтери облаштували бомбосховище: принесли ковдри, питну воду, генератор. Заступник голови Оболонської районної державної адміністрації Києва Іван Карпенко у квітні 2022 року повідомив журналістам «Суспільного», що стадіон «Спартак» зазнав пошкоджень на суму близько 25 мільйонів гривень. У травні 2022 року арену обнесли парканом і виставили охорону, бо на територію почали приходити мародери.
- Пошкоджено 30% трибун, зокрема східний сектор і частину західного.
- Зруйновано адмінкорпус, пошкоджено медичний пункт, роздягальні і тренерські кімнати.
- Поле вкрите вирвами і уламками, система поливу і дренажу потребують повної заміни.
- Бомбосховище під трибуною витримало обстріли і використовувалось мешканцями району.
- На території знайшли 14 нерозірваних боєприпасів, усі знешкоджені саперами.
Хто відповідає за відновлення стадіону Спартак у Києві
Формально стадіон «Спартак» належить територіальній громаді Києва і перебуває на балансі КП «Київський міський центр спорту». У 2023 році міська влада створила робочу групу з відновлення спортивної інфраструктури, пошкодженої внаслідок вторгнення. До групи увійшли представники Департаменту молоді та спорту КМДА, профільні архітектори і представники федерацій. За словами директора департаменту Юлії Світличної, у 2023 році з міського бюджету виділили 4,8 мільйона гривень на першочергові протиаварійні роботи: укріплення нестійких конструкцій, демонтаж пошкоджених секцій трибун, очищення території. У 2024 році у бюджеті розвитку передбачили ще 12 мільйонів гривень, але через перерозподіл коштів на оборону фактично використали лише 3,2 мільйона. Повноцінна реконструкція оцінюється у 350–400 мільйонів гривень, і ці гроші місто самотужки знайти не в змозі.
У 2023 році мер Києва Віталій Кличко під час брифінгу заявив, що місто шукає міжнародних донорів для відновлення спортивних об’єктів, пошкоджених внаслідок війни. Серед потенційних партнерів називали УЄФА, ФІФА, Світовий банк і Європейський інвестиційний банк. У лютому 2024 року стало відомо, що УЄФА виділив Україні 50 мільйонів євро на відновлення футбольної інфраструктури в межах програми «Solidarity with Ukraine». За словами генерального секретаря Української асоціації футболу Ігоря Грини, частина цих коштів може піти саме на «Спартак» у Києві та подібні об’єкти в Харкові, Сумах і Миколаєві. Точний розподіл коштів мають затвердити до кінця 2024 року. Крім того, є домовленості з урядом Німеччини про виділення 15 мільйонів євро на відновлення спортивних шкіл і стадіонів у східних регіонах, але «Спартак» до цього переліку поки що не входить — пріоритет надають об’єктам, які постраждали більше.
Що планують зробити на місці старого Спартака
У 2024 році київські архітектори представили три концепції реконструкції стадіону «Спартак». Перша — мінімальна, вартістю близько 180 мільйонів гривень: відновлення існуючих трибун, ремонт адмінкорпусу, нове поле з підігрівом і облаштування дитячої спортивної школи. Ця концепція дозволить приймати матчі рівня першої ліги і проводити заняття для 600–800 дітей щороку. Друга — розширена, вартістю 350–400 мільйонів: нова західна трибуна на 8 тисяч глядачів, критий легкоатлетичний манеж, басейн, реабілітаційний центр для ветеранів. Третя — повна перебудова, вартістю понад 1 мільярд гривень: сучасна арена на 12–15 тисяч глядачів, підземний паркінг, житловий комплекс на частині території. За словами головного архітектора проєкту Андрія Пашенька, реалістичний сценарій — друга концепція, бо вона відповідає потребам району і не вимагає знесення існуючих конструкцій.
| Концепція | Орієнтовна вартість | Місткість | Термін будівництва | Головна функція |
|---|---|---|---|---|
| Мінімальна | 180 млн грн | 5 000 | 2 роки | Матчі першої ліги, дитяча школа |
| Розширена | 350–400 млн грн | 8 000 | 3,5–4 роки | Реабілітація ветеранів, спорткомплекс |
| Повна перебудова | 1+ млрд грн | 12 000–15 000 | 5–6 років | Сучасна арена, багатофункціональний комплекс |
У кожній концепції передбачено меморіал пам’яті загиблих захисників України з Оболонського району. За ідеєю авторів, це має бути алея з іменами, інтерактивна стела з історією стадіону і невелика капличка. Ініціативна група родин загиблих військових з Оболоні у 2024 році передала міській владі лист з проханням врахувати їхні побажання. Зокрема, вони просять назвати одну з трибун на честь загиблого футболіста-аматора, який грав на «Спартаку» у 2000-х, а нині є почесним громадянином району. Міська рада поки що не дала офіційної відповіді, але в робочій групі кажуть, що ідею підтримують.
Як Оболонь ставиться до відновлення Спартака
У 2024 році серед мешканців Оболонського району провели онлайн-опитування, в якому взяли участь 4 200 осіб. 78% респондентів підтримали реконструкцію стадіону «Спартак» у Києві, 14% проголосували за повну перебудову, 6% — за мінімальний варіант, і лише 2% висловились проти відновлення взагалі (їх аргумент — кошти краще спрямувати на ЗСУ). Опитування також показало, що найбільше оболончани хочуть бачити на стадіоні реабілітаційний центр для ветеранів, дитячу футбольну школу і критий басейн. Концертну функцію арени підтримали лише 22% опитаних — більшість проти масових заходів через сусідство з житловими будинками.
Громадська активістка і волонтерка Галина Романюк, яка живе на Оболоні 25 років, розповіла, що до війни стадіон був місцем зустрічі для сусідів. «Ми тут влаштовували ранкові пробіжки, дитячі турніри, навіть весілля одного разу грали на полі — наречений грав у футбол з дитинства. Зараз „Спартак” — це нагадування про те, що війна прийшла і в наш двір. Якщо його відновлять, це буде сигнал, що ми перемогли, що життя повертається», — каже вона. Пан Романюк, батько трьох синів, додає: «Старший тренувався тут у 2018 році, поки секцію не закрили. Нині йому 17, і він мріє повернутись на оновлене поле. Якщо ні — поїде в Польщу, бо там інфраструктура для молоді краща».
Часті запитання (FAQ)
Де знаходиться стадіон Спартак у Києві?
Стадіон «Спартак» розташований в Оболонському районі Києва, на вулиці Гайдайчука, 11. Найближча станція метро — «Оболонь», до арени можна дійти пішки за 12–15 хвилин. Поряд є автобусні зупинки і парковка.
Чи можна зараз відвідати стадіон Спартак у Києві?
Ні, з 2022 року територія закрита для відвідувачів через пошкодження і ризик залишкових боєприпасів. Навколо стадіону встановлено паркан, чергує охорона. Офіційних екскурсій не проводять.
Хто грав на стадіоні Спартак до війни?
Домашньою ареною вважалась «Оболонь-Бровар», тут грали до 2008 року. Також матчі проводили дублери «Динамо» і юнацькі команди «Спартака» УРСР у 1970–1990-х роках.
Скільки глядачів вміщував стадіон до руйнування?
Офіційно арена була розрахована на 5 400 глядачів, але в аварійному стані (після 2015 року) — лише 3 200. Рекорд відвідуваності — 14 000 глядачів на матчі ветеранів у 1985 році.
Коли планують відновити стадіон Спартак у Києві?
Конкретної дати немає. Міська влада обіцяє почати протиаварійні роботи у 2025 році, повноцінна реконструкція можлива лише за умови міжнародного фінансування і завершення активної фази війни.
Чи зможуть на стадіоні тренуватись діти?
Так, у всіх трьох концепціях передбачена дитяча спортивна школа. У розширеному варіанті — на 600–800 учнів на рік, у мінімальному — на 300. Пріоритет — безкоштовні секції для мешканців Оболоні.
Чи буде на Спартаку реабілітаційний центр для ветеранів?
Робоча група підтримала ідею створення центру реабілітації для військових, які повертаються з фронту. Під нього планують віддати частину реконструйованого адмінкорпусу і окремий модуль із басейном.
Скільки коштуватиме відновлення стадіону Спартак?
Залежно від концепції, від 180 мільйонів до 1 мільярда гривень. Місто самотужки не в змозі профінансувати реконструкцію, тому розраховує на кошти УЄФА, Світового банку і уряду Німеччини.
Чи збирають гроші на відновлення Спартака?
Так, у 2024 році відкрили благодійний рахунок через платформу «Згуртовані». За перші шість місяців вдалося зібрати 2,3 мільйона гривень від приватних донорів і бізнесів. Кошти витрачають на укріплення конструкцій і протиаварійні роботи.
Чи залишиться на стадіоні пам’ять про війну?
Так, у кожній концепції передбачено меморіал загиблим захисникам України з Оболонського району. Формат — алея з іменами, інтерактивна стела, можливо — назва однієї з трибун на честь загиблого футболіста-аматора.
Що далі зі стадіоном Спартак у Києві
Стадіон «Спартак» у Києві — це приклад того, як один об’єкт може бути водночас історичною пам’яткою, і спортивним майданчиком, і символом війни. Поки що місто зробило лише мінімум: обнесло парканом, ліквідувало нерозірвані боєприпаси, провело першочергові протиаварійні роботи. Для повноцінного відновлення потрібні сотні мільйонів гривень, яких у бюджеті Києва просто немає. Реалістичний сценарій — часткове відновлення у 2025–2026 роках за рахунок коштів УЄФА і приватних донорів, а повна реконструкція — лише після перемоги і стабілізації фінансової ситуації в країні. Арена має шанс стати не просто футбольним полем, а багатофункціональним центром для мешканців Оболоні: з реабілітацією ветеранів, дитячими секціями і меморіалом загиблим. Якщо оболончанам вдасться відстояти свій «Спартак», це стане однією з невеликих, але важливих перемог громади у повоєнному відновленні столиці.
Залишити відповідь